Музика до українського кіно

«Невідомий Бортнянський» – цикл з п’яти документальних фільмів, присвячених спадщині українського композитора Дмитра Бортнянського (1751-1825), створений до 270-річчя від дня його народження. Фільмування проєкту відбувалися в Івано-Франківській області за підтримки Українського культурного фонду.

В межах проєкту п’ять раніше невідомих хорових концертів Бортнянського були наново відкриті, записані хором «Воскресіння» та презентовані як високоякісний телевізійний контент на загальнонаціональних та регіональних телеканалах.

«Кирило Стеценко. Милість миру» – документальний фільм, присвячений 140-річчю від дня народження великого українського композитора Кирила Стеценка (1882-1922), реалізований за підтримки Goethe-Institut та Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

У фільмі представлено шість різних виконань сакрального твору Стеценка «Милість миру» у виконанні камерного хору «Воскресіння», а також коментарі істориків, музикознавців, духовенства та митців.

Марія Яремак долучилася до проєкту як композиторка, працюючи над музичним матеріалом та підкреслюючи стиль, мелодії та хорові фрагменти Стеценка, щоб зберегти та представити його спадщину ширшій аудиторії.

«Коріння» – коротка відеопоема про Україну, режисерка Олександра Комісарова з музикою Марії Яремак.
Фільм увійшов до найкращих 10 фіналістів зі 103 робіт на фестивалі відеопоезії «Cyclop VideoPoetry Festival»  у Норвегії. Фільм створено за підтримки Стабілізаційного фонду культури та освіти Федерального міністерства закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut.

«Перелесник» – це український короткометражний фільм у жанрі горор-фентезі, що став справжнім віральним хітом у YouTube та TikTok. Проєкт був створений режисерками Любов’ю Павловою та Олександрою Кадніковою з метою просування нішевих для українського кіно жанрів містики та горору.

Сюжет: історія розгортається довкола заміжньої жінки Лади, яка живе у нещасливому шлюбі з деспотичним чоловіком Василем. Біля озера вона зустрічає дивного незнайомця, який виявляється Перелесником – міфічною істотою, що набуває образу вродливого парубка, аби закохувати в себе дівчат та витягувати з них сили. Фільм досліджує тонку межу між справжнім коханням та небезпечною містичною притягальністю.

Марія Яремак створила унікальний звуковий простір фільму практично з нуля. Натхненна шепотіннями з «Володаря перснів» та «Дюни», вона використала багатошарові нашарування власного голосу та 3D-звук для передачі містики Карпат. В інструменталі звучать традиційні етнічні інструменти: цимбали, бубни, сопілки та трембіти.

Успіх проєкту: бюджет стрічки склав лише 500 доларів, зібраних за допомогою краудфандингу серед підписників. Попри це, фільм зібрав понад 800 000 переглядів на YouTube та викликав хвилю фан-арту в соцмережах.

«Маланка» – наступна робота тієї ж творчої команди, яка продовжує традицію українського горор-фентезі, заснованого на національних обрядах та міфології.

Сюжет: дія фільму відбувається напередодні Нового року. Молода дівчина на ім’я Маланка, попри заборону матері ворожити, намагається заглянути у своє майбутнє через «дзеркальний коридор», аби побачити судженого. Згодом вона приєднується до гурту ряджених та зустрічає загадкового Василя. Проте свято обертається жахом, коли з’ясовується, що Маланка насправді вже мертва і цей вечір – її 40-й день після смерті. Василь, який виявляється провідником у потойбіччя, дає їй короткий час до світанку, аби востаннє попрощатися з матір’ю.

Музика фільму базується на переосмисленні традиційних щедрівок. Центральною темою став «Щедрик», який у контексті горору набуває містичного та тривожного звучання, підкреслюючи невідворотність кінця земного шляху головної героїні.

Марія Яремак відповідала за створення атмосфери потойбічного світу через поєднання фольклорних мотивів та ембієнту, що допомагає глядачеві відчути перехід героїні від реальності до містичного забуття.